ЯК ПРАВИЛЬНО ДОГЛЯДАТИ ЗА НОСИКОМ ВАШОГО МАЛЮКА В ОСІННЬО-ЗИМНІЙ ПЕРІОД?

Під час опалювального сезону вологість повітря в приміщеннях може знижуватися нижче нормативної (за стандартом, в холодну пору року у всіх типах кімнат оптимальна відносна вологість повітря не повинна бути нижча за 30%).

Постійне вдихання сухого повітря сприяє сухості слизової оболонки носа, через що виникає закладеність носа, утворення кірок в порожнині носа, а також свербіж чи печіння, через які малюк чхає і морщить носик.

Ситуація ускладнюється в тих випадках, коли дитина з перших місяців життя часто і рясно відригує після годування, перебуваючи в горизонтальному положенні. Це сприяє роздратуванню і набряку слизової оболонки носа і носоглотки внаслідок попадання на неї шлункового вмісту, що в свою чергу призводить до тривалого утруднення носового дихання.

Порушення функції дихання через ніс

Порушення функції дихання через ніс може бути причиною ряду розладів у дітей перших місяців життя. У грудних дітей порушується акт смоктання і ковтання, малюк починає непокоїтись, відмовляється від їжі, іноді повільніше набирає вагу. Відсутність носового дихання може призвести до підвищення внутрішньочерепного тиску і розладу функції центральної нервової системи. Діти перших років життя стають неспокійними, примхливими. У деяких малюків відзначається порушення сну. Виражене і тривале утруднення носового дихання призводить до гіпоксії, що сприяє уповільненню розвитку.

Діти з порушеним носовим диханням починають дихати ротом, і холодне повітря, що надходить при цьому в дихальні шляхи, легко призводить до застудних захворювань, тож такі діти частіше хворіють.

Носове дихання для новонароджених і дітей перших років життя особливо важливо тому, що дихання через рот (в першу чергу у дітей першого півріччя життя) майже неможливо, так як великий язик відтісняє надгортанник.

Крім того, ніс є свого роду фільтром, який очищає повітря, що ми вдихаємо. У порожнину носа виділяється 0,5-1 л слизу в добу, яка рухається в задніх двох третинах носової порожнини зі швидкістю 8-10 мм /хв, а в передній третині – 1-2 мм /хв. Кожні 10 хв проходить новий шар слизу, яка містить бактерицидні речовини, секреторний IgА.

Перші 3-5 місяців життя, що є періодом «фізіологічного імунодефіциту раннього дитинства» людини, проходять «під прикриттям» пасивно переданих материнських антитіл проти більшості респіраторних вірусів. Виняток становить тільки респіраторно-синцитіальна інфекція.

Набряк слизової оболонки носа, скоринки, які скупчуються в порожнині носа, не тільки погіршують мукоциліарний транспорт і фільтраційну функцію носа, але і викликають порушення дренажу навколоносових пазух і середнього вуха, створюють сприятливі умови для активізації умовно-патогенної флори і сприяють розвитку бактеріальних ускладнень.

Слід пам’ятати, що в дитячому віці запальний процес зі слизової оболонки носа частіше, ніж у дорослих, поширюється в носоглотку та викликає аденоїдит, що пояснюється рядом анатомічних особливостей у дітей.

Гігієна порожнини носа новонароджених та дітей перших років життя

Все сказане вище робить актуальним питання гігієни порожнини носа новонароджених та дітей перших років життя, які не можуть самостійно доглядати за порожниною носа та звільняти її від слизу. Багато лікарів рекомендують за 5 хвилин до годування закапати малюкові судинозвужувальні краплі, проте, як і всі лікарські засоби, судинозвужувальні препарати мають свої недоліки і побічні ефекти. Тривале застосування місцевих деконгестантів може супроводжуватися розвитком тахіфілаксії (поступове зниження ефекту), синдрому «рикошету» і так званого медикаментозного риніту, тому тривалість їх використання повинна бути обмежена.

Крім того, місцеві судинозвужувальні, в’яжучі препарати, масляні краплі не сприяють елімінації бактерій і вірусів, активність яких в міжсезоння і взимку зростає. Використання в якості методу аспірації назального секрету у новонароджених і грудних дітей гумової спринцівки незручно – батьки не відразу розуміють, як правильно і з яким зусиллям стискати і розтискати стінки груші для видалення слизу. Процес видалення виділень неможливо відстежити через непрозорість стінок балончика, потрібна регулярна (після кожного використання) стерилізація. Крім того, некоректне використання подібних аспіраторів може призвести до негативних наслідків, таких як проштовхування виділень вглиб.